ШВЕЙНА МАШИНКА ЗІНГЕР

Винахідником прообразу сучасних швейних машинок по праву вважається Ісаак Зінгер. 39-річний Зінгер в 1850 році перебрався до Нью-Йорка, з метою змінити своє життя, і багатьох жінок в тому числі. Ізя познайомився з місцевим конструктором – Орсоном Фелпсом, і той продемонстрував Зінгеру варіант своєї домашньої машинки. Зінгеру цей апарат здався цікавим, але “сируватим”. Під враженням від побаченого, він працював над удосконаленням моделі Фелпса протягом 11 днів, після чого втілив у життя головний винахід свого життя, казково збагативши його.

Ісаак придумав варіант механізму, при якому голка швейної машинки рухалася вгору-вниз, а не по колу. Такий принцип руху голки використовується й донині у всіх сучасних швейних машинках. Конструктивно машинка Зінгера складалася з прямої голки з вушком, ковзного човника, для фіксування тканини лапки і зубчастого колеса, що дозволяв її рухати. Пізніше, додалася ще ножна педаль, заснована на колісному приводі, яка замінила незручну в роботі ручний важіль.

У 1851 році Зінгер, вклавши всі свої заощадження, у розмірі 40 $, запатентував свій винахід. А зібраний дослідний зразок вирішив виставити на продаж, оцінивши його у 100 $. Але безрезультатно. Глави сімейств Нью-Йорка не поспішали розлучатися з такими грошима. Їхні дружини і так чудово справлялися з пошиттям одягу за допомогою нитки з голкою.

І Ісаак придумав очевидну для нас, але інноваційну по тим часам систему. Він зважився сконструювати довгограючий апарат. Будь-які механізми конкурентів Зінгера після поломки відправлялися або на сміттєзвалище, або на ремонтну фабрику. Власники ж швейних машинок Singer могли самі усувати несправності, замовляючи потрібні запчастини. Машинку Зінгера можна з упевненістю вважати першим побутовим приладом, ремонт якого допускався в домашніх умовах.

У Росії продукція компанії Singer з’явилася в 1860-і роки через головного дистриб’ютора Європи – німця Георга Нейдлінгера. У 1897 р. було засновано «Мануфактурна компанія Зінгер». У наслідку, успіхи продаж на російському ринку спонукали керівництво Singer прийняти рішення про створення власного виробництва в країні. І в 1902 році, в місті Подольську, відкрився завод, що виготовляв машинки з кириличним логотипом.

І з цього моменту, швейна машинка Singer починає обростати міфами і легендами. Всі ці байки носять наліт містики і авантюризму. Що, нібито, частини механізмів виконані із дорогоцінних металів. Що, за машинку з певним серійним номером належить винагорода в мільйон доларів. На сьогоднішній момент в народі ходять чотири типи легенд.

Легенда перша. Zinger і Singer – різні швейні машинки. Нібито, німецька організація Singer поставляла в Америку свої машини під брендом Zinger, щоб для американця назва звучала як «Зінгер» (singer з англійської перекладається як «співець»). У підсумку виходить, Singer’и – це дешевий вид антикваріату, а Zinger – це та сама швейна машинка, за яку перекупник готовий викласти дуже велику суму.

Singer Manufacturing Company – фірма американська, створена в Нью-Йорку. А компанія Zinger ніякого відношення до швейних машинок не має. Вона виробляє манікюрні інструменти. Причиною ж народження цієї легенди прийнято вважати той факт, що в 19-му столітті, в Росії, вже був так званий «лівак». Купець Попов продавав свої швейні машинки під маркою «Singer і Попов». Звичайно ж, ця машинка набагато примітивніша справжнього Зінгера.

На цій легенді засновано найпоширеніший вид шахрайства, пов’язаний з перекупом машинок Singer. Вам пропонується продати свою стареньку, нікому не потрібну, Зінгер за пристойну суму. Але на місці виявляється, що це не той Зінгер, а якийсь «Сінгер», і ціна йому – сущі гроші. В результаті перекупник набуває антикварну річ, і деколи ще і в робочому стані, за дуже низькою ціною.

Легенда друга – «Платинові вали». Існує думка, що найперші машинки, кілька серій з певними серійними номерами, були зроблені з деталей, що містять в собі паладій – дорогоцінний метал з групи платинових, який, нібито, застосовувався у виробництві машинок Зінгер, для підвищення зносостійкості робочих поверхонь.

Платину за дорогоцінний метал не вважали лише конкістадори в 17-му столітті. А на початку 19-го століття з платини вже у всю робили монети, і було б не розумно припускати, що Зінгер робив деталі для своєї машинки з платини чи паладію і продавав готові екземпляри за 100 доларів.

Тим не менше, ця легенда заснована на реальності. Платина не володіє фантастичною зносостійкістю, але вона стійка хімічно, тому в минулому застосовувався такий метод захисту робочих деталей від іржі.

На цій легенді засновано ще один вид шахрайства. Вам пропонується провести аналіз вашої машинки Зінгер на утримання в її деталях дорогоцінного металу. Задоволення не з дешевих, і обходиться власникові фамільного антикваріату, в 200 - 800 доларів. А після отримання негативного результату аналізу, пропонують вам продати розібрану вже стару рухлядь за дуже низькою ціною. В результаті перекупник набуває за гроші старовинний антиквар. У програші не залишається і його пособник в хімічній лабораторії, який проводив аналіз.

Між іншим, дана легенда стала вже причиною декількох убивств, досконалими мисливцями за скарбами. Наприклад, група підлітків з Набережних Човнів, дізнавшись, ніби всередині машинок містяться дорогоцінні метали, прийнялися полювати за старовинними Зінгер. Однією з їхніх жертв виявилася жінка в похилому віці, яка відкрила двері невідомим. Вона померла прямо на порозі своєї квартири. Як з’ясувала міліція, з будинку, крім швейної машинки, нічого більше не було викрадено.

Легенда третя. Вона говорить про те, що копання Singer в 1998 році оголосила пошук певних швейних машинок позаминулого століття випуску, з особливим серійним номером, що починається з цифри «1». За переказами, даний апарат повинен знаходитися в Росії, і її власника чекає приз у розмірі мільйона доларів. Досі скупники антикваріату їздять в пошуках машинки зі щасливим номером.

Ця легенда так само безпідставна, оскільки з 90-го року компанія «Зінгер» почала зазнавати труднощів, здаючи позиції в конкуренції з новими індустріальними гігантами. А в 2000-му році повністю збанкрутувала. Логіка підказує, що компанія «Singer» перебувала не в тому економічному стані, щоб дозволити собі витрачати такі істотні суми на рекламні цілі.

І останній, четвертий тип легенд. Легенди – міфи. Історії, придумані журналістами або шукачами пригод.

Одна з них свідчить про машинку «Зінгер» відлиту повністю із золота. Нібито, після революції в Росії, представники заможного прошарку населення повально емігрували в Європу. На кордоні всі коштовності піддавалися експропріації на користь червоноармійця-прикордонника. Однак домашнє начиння проносити через кордон дозволялося. Заповзятливі емігранти переплавляли дорогоцінний метал в форми машинок Singer, і отримані злитки фарбували чорним кольором. Всього таких машинок було «виготовлено» близько 300 штук. Активний пошук таких золотих машинок почався в 90-ті роки, і на даний момент уже помітно вщух.

У 2009-му році в Саудівській Аравії виникла інша легенда. Небувалий ажіотаж почався після появи чуток про те, що в голках старих швейних машинках “Зінгер” міститься легендарне речовина “червона ртуть”. Як повідомляє місцева газета Saudi Gazette, невелика кількість червоної ртуті коштує 2-3 мільйони доларів і може бути використана при конструюванні атомної бомби, або застосовуватися при шукачами в пошуках скарбів. Якщо вірити чуткам, наявність цієї субстанції, можна перевірити за допомогою звичайного мобільного телефону, у якого, нібито, пропадає сигнал, при наявності в машинці “Зінгер” потрібної субстанції.

Міф про дорогоцінну начинку “Зінгер” вперше з’явився в саудівському сегменті Інтернету, і за кілька днів з величезною швидкістю розповзся по всьому королівству. У Медині і Ель-Касім, поліція змушена була контролювати роботу ринків, де стихійно почали з’являтися пункти по продажу “Зінгер”. У містечку Ед-Дулум сталося пограбування декількох швейних майстерень, з яких винесли заповітні “Зінгер”.

Бум навколо машинки «Singer» у країні зберігався ще довгий час, незважаючи на неодноразове звернення влади Саудівської Аравії, що пояснювала повну антинауковість цих чуток.

Незважаючи на неспроможність всіх цих легенд, на ринку за Singer пропонують від сотні до декілька тисяч доларів. Що ж цінного в цих, невибагливих на вигляд, швейних машинках?

В першу чергу, це легенди. Справжні історичні історії, якими вкрилися ці швейні апарати. Історії наших бабусь і прабабусь, історії цілих сімей. Розповіді тих, для кого машинка Зінгер стала засобом виживання в повоєнний голодний час. Міфи, які пов’язані з будь-якими антикварні речами.

Так само, машинки Зінгер охоче купують для шиття виробів з щільної тканини. Адже, незважаючи на те, що стареньким машинкам вже перевалило за сотню років, вони так само легко справляються зі шкірою, брезентом, парусиною, і товстими матеріалами.

Читайте також на cайті:

1 коментар

Назар
 1 

у нас є машинка Singer з кліше буквочкою S і номерним знаком C 2836467. Але ми не знаємо, чи це вартісна річ чи ні. Чи це просто підробка чи це справжня. Трошки пошукали у неті і виявили, що цей номер був присвоєний і класифікує її як нім продукт. Але станина не чавунна чи кована, а деревяна, і на перший погляд все оригінальне. Візерунки, що оздоблюють її корпус майже повитиралися за час її експлуатації. Підкажіть будь-ласка ?!

26 серпня 2013 at 23:09

Залишити коментар

Імя (*)
Пошта (не публікується) (*)
Сайт
коментар